«Вот тебе загадка: как получить эту свободу? Если отгадаешь, твои яблоки упадут в небо».
До речі про форми. Форма має значення! Ох! обов'язково має значення! І саме форма частково формує зміст, якщо звісно не йдеться про пусті паперові коробки.
Так от, ми наповнюємо форму, яка є стандартною, прозоро-видовженою, і глухо-пустою. Форми вражають своєю багатогранністю і різноманітністю, величчю і порожнечею.
Вони, форми, будучи абсолютно не потрібним і вигаданим явищем, стали такими важливими і такими впливовими.
Їх вигадали люди, їх підкорили люди, а вони підкорюють людей. Бо створюють не вірні форми самих індивідів.
Хіба вам ніколи не здавалося, що ви інший, аніж показує вам дзеркало?
Хіба вам ніколи не здавалося, що людина на фото і ваше ж відображення в калюжі, чи вітрині магазину (кому, що ближче, особисто я надаю перевагу калюжам) це абсолютно різні не схожі між собою фігури.
Невже вам ніколи не снилися ви, справжні ви, з іншим кольором очей, або і з іншим тілом, з обличчям на кінчиках волосся, чи вухом на кінчиках пальців, а просинаючись ви довго не могли знайти істину?
Здавалося, що ваша душа згубилася, що весь ваш зміст потрапив в чужу форму, в не знайому форму, яка тіснить всю вашу сутність, і підганяє її під власні форми.
Суть форми у обмеженні. У повному обмеженні нас від світу. Нас від себе. Нас від сутності.
Кстати о формах. Форма имеет значение! Ох! Непременно имеет значение. И именно она частично формирует содержание, если конечно не идётся про пустые бумажные коробки.
Так вот, мы наполняем форму, являющуюся стандартной, прозрачно-удлинённой и глухо-пустой.
Формы поражают своей многогранностью и разнообразием, величием и опустошённостью. Они, будучи абсолютно ненужным и придуманным явлением, стали столь важными и влиятельными.
Их придумали люди, подчинили люди, а они подчиняют людей. Ибо создают неверные формы самих индивидуальностей.
Разве вам не казалось, что вы не такой, каким вы видите себя в зеркале?
Разве вам не казалось, что человек на фотографии и ваше отражение в лужах или на витринах магазинов (лично я предпочитаю лужи) – это абсолютно разные, не похожие между собой фигуры.
Неужели вам никогда не снились вы, настоящие, с другим цветом глаз, или с другим телом, с лицом на кончиках волос, или ухом на кончиках пальцев, а, просыпаясь, вы долго не могли найти истину?
Казалось, что душа затерялась, что содержание заперто в чужой форме, в незнакомый кокон, который теснит всё ваше существо, деформируя его.
Суть формы в ограничении. В полной отрешённости нас от мира. Нас от себя. Нас от сущности.
Так от, ми наповнюємо форму, яка є стандартною, прозоро-видовженою, і глухо-пустою. Форми вражають своєю багатогранністю і різноманітністю, величчю і порожнечею.
Вони, форми, будучи абсолютно не потрібним і вигаданим явищем, стали такими важливими і такими впливовими.
Їх вигадали люди, їх підкорили люди, а вони підкорюють людей. Бо створюють не вірні форми самих індивідів.
Хіба вам ніколи не здавалося, що ви інший, аніж показує вам дзеркало?
Хіба вам ніколи не здавалося, що людина на фото і ваше ж відображення в калюжі, чи вітрині магазину (кому, що ближче, особисто я надаю перевагу калюжам) це абсолютно різні не схожі між собою фігури.
Невже вам ніколи не снилися ви, справжні ви, з іншим кольором очей, або і з іншим тілом, з обличчям на кінчиках волосся, чи вухом на кінчиках пальців, а просинаючись ви довго не могли знайти істину?
Здавалося, що ваша душа згубилася, що весь ваш зміст потрапив в чужу форму, в не знайому форму, яка тіснить всю вашу сутність, і підганяє її під власні форми.
Суть форми у обмеженні. У повному обмеженні нас від світу. Нас від себе. Нас від сутності.
Кстати о формах. Форма имеет значение! Ох! Непременно имеет значение. И именно она частично формирует содержание, если конечно не идётся про пустые бумажные коробки.
Так вот, мы наполняем форму, являющуюся стандартной, прозрачно-удлинённой и глухо-пустой.
Формы поражают своей многогранностью и разнообразием, величием и опустошённостью. Они, будучи абсолютно ненужным и придуманным явлением, стали столь важными и влиятельными.
Их придумали люди, подчинили люди, а они подчиняют людей. Ибо создают неверные формы самих индивидуальностей.
Разве вам не казалось, что вы не такой, каким вы видите себя в зеркале?
Разве вам не казалось, что человек на фотографии и ваше отражение в лужах или на витринах магазинов (лично я предпочитаю лужи) – это абсолютно разные, не похожие между собой фигуры.
Неужели вам никогда не снились вы, настоящие, с другим цветом глаз, или с другим телом, с лицом на кончиках волос, или ухом на кончиках пальцев, а, просыпаясь, вы долго не могли найти истину?
Казалось, что душа затерялась, что содержание заперто в чужой форме, в незнакомый кокон, который теснит всё ваше существо, деформируя его.
Суть формы в ограничении. В полной отрешённости нас от мира. Нас от себя. Нас от сущности.